Стеклянный парк воздвигнут среди леса,
Его не тронут тления и грозы,
И сквозь его прозрачные завесы
Уже раскрылись северные розы.
Внутри бутонов происходит месса
Двух разных царств — поэзии и прозы.
Луна спускалась, чтобы плыть к долинам
По млечным рекам вдоль зелёных башен,
И свет течёт её во тьме глубинной
Незримым мёдом из небесной чаши.
Лампады звёзд на зданиях старинных,
Горят над нами, как ночные стражи.
Я прошлой ночью, сквозь огни и ветер,
На горном камне высек твоё имя,
Как строгую печать тысячелетий,
Чтоб память сохранить о южном Крыме,
С поэзией мы состоим в завете,
И связаны корнями родовыми.
Юрий Куликовский,
Ялта Россия
я уже больше 10 лет пишу стихи на разные духовные и философские темы, буду рад если найду здесь единомышленников, которым будет близко мое творчество! e-mail автора:VENSAN35@gmail.com сайт автора:личная страница
Прочитано 1474 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
